<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="en">
	<id>https://vanipedia.org/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=UK%2FBG_3.37</id>
	<title>UK/BG 3.37 - Revision history</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://vanipedia.org/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=UK%2FBG_3.37"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/BG_3.37&amp;action=history"/>
	<updated>2026-11-16T08:28:23Z</updated>
	<subtitle>Revision history for this page on the wiki</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.45.3</generator>
	<entry>
		<id>https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/BG_3.37&amp;diff=487735&amp;oldid=prev</id>
		<title>Navakishora Mukunda: Bhagavad-gita Compile Form edit</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/BG_3.37&amp;diff=487735&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2020-07-31T14:02:21Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Bhagavad-gita Compile Form edit&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;New page&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;[[Category:UK/Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є - Chapter 3|U37]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:left&amp;quot;&amp;gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[Ukrainian - Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є|Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є]] - [[UK/Бґ 3| ГЛАВА ТРЕТЯ: Карма-йоґа]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:right&amp;quot;&amp;gt;[[File:Go-previous.png|link=UK/BG 3.36| BG 3.36]] &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[UK/BG 3.36|BG 3.36]] - [[UK/BG 3.38|BG 3.38]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; [[File:Go-next.png|link=UK/BG 3.38| BG 3.38]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{RandomImage|Ukrainian}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== TEXT 37 ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;verse inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;ка̄ма еша кродга еша&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;раджо-ґун̣а-самудбгавах̣&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;маха̄ш́ано маха̄-па̄пма̄&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;віддгй енам іха ваірін̣ам&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Послівний переклад ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;synonyms inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ка̄мах̣—хтивість; ешах̣—цей; кродгах̣—гнів; ешах̣—цей; раджах̣-ґун̣а—ґун̣а пристрасті; самудбгавах̣—народжений з; маха̄-аш́анах̣—усепожираючий; маха̄-па̄пма̄—дуже гріховний; віддгі—знай; енам—це; іха—в матеріальному світі; ваіран̣ам—найбільший ворог.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Переклад ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;translation inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Верховний Бог-Особа сказав: Це лише хтивість, Арджуно. Вона народжується із зіткнення з ґун̣ою пристрасті й потім переходить в гнів; вона — гріховний всепожираючий ворог цього світу.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Коментар ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;purport inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Коли жива істота вступає в зв’язок з матеріальним творінням, її вічна любов до Кр̣шн̣и під впливом ґун̣и пристрасті перетворюється на хтивість. Або, іншими словами, любов до Бога трансформується в хтивість, так само, як молоко перетворюється на юґурт під дією кислого тамаринду. Далі, якщо хтивіть не задовольнити, вона переходить у гнів, гнів переходить у ілюзію, а ілюзія продовжує матеріальне існування. Тому хтивість є найлютіший ворог живої істоти, і лише вона змушує чисту живу істоту залишатись у пастці матеріального світу. Гнів і його наслідки — це проявлення ґун̣и невігластва. Однак, якщо ґун̣а пристрасті не деґрадує в ґун̣у невігластва, а піднімається до ґун̣и благочестя, то на такому шляху правильного способу життя й діяльності людина, розвиваючи в собі смак до духовного, може врятуватись від занепаду, причиною якого є гнів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Верховний Бог-Особа поширює Себе в численних формах во ім’я Свого блаженства, що вічно зростає, а живі істоти є невід’ємні частки цього духовного блаженства. Вони також наділені частковою незалежністю, але внаслідок неправильного застосування такої незалежності дух служіння перетворюється в нахил до чуттєвого задоволення, і живі істоти потрапляють під владу хтивості. Господь створив матеріальний світ, щоб дати обумовленим душам можливість здійснити свої хтиві наміри; коли ж хтивість заводить їх у безвихідь, вони починають цікавитись своїм справжнім становищем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З цього питання починаються Веда̄нта-сӯтри, де сказано: атга̄то брахма-джіджн̃а̄са̄ — «людина повинна запитувати про Всевишнього». А Всевишнього визначено в Шрı̄мад-Бга̄ґаватам як джанма̄дй асйа йато ’нвайа̄д ітараташ́ ча, тобто, «першоджерело усього є Верховний Брахман». Тому хтивість також бере свій початок із Всевишнього. Але якщо хтивість перетворюється на любов до Всевишнього, тобто в свідомість Кр̣шн̣и, або, іншими словами, в бажання все робити в ім’я Кр̣шн̣и, — тоді і хтивість, і гнів змінюють свою природу й стають духовними. Ханума̄н, великий слуга Господа Ра̄ми, виявив свій гнів, спаливши золоте місто Ра̄ван̣и, і тим самим він проявив себе як великий відданий Господа. Тут, у Бгаґавад-ґı̄ті, Кр̣шн̣а також схиляє Арджуну задля вдоволення Господа обернути свій гнів проти його ворогів. Тобто гнів і хтивість, що використані в свідомості Кр̣шн̣и, з наших ворогів перетворюються на наших друзів.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:right&amp;quot;&amp;gt;[[File:Go-previous.png|link=UK/BG 3.36| BG 3.36]] &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[UK/BG 3.36|BG 3.36]] - [[UK/BG 3.38|BG 3.38]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; [[File:Go-next.png|link=UK/BG 3.38| BG 3.38]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
__NOTOC__&lt;br /&gt;
__NOEDITSECTION__&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Navakishora Mukunda</name></author>
	</entry>
</feed>