<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="en">
	<id>https://vanipedia.org/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=UK%2FBG_14.16</id>
	<title>UK/BG 14.16 - Revision history</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://vanipedia.org/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=UK%2FBG_14.16"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/BG_14.16&amp;action=history"/>
	<updated>2026-11-16T12:06:04Z</updated>
	<subtitle>Revision history for this page on the wiki</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.45.3</generator>
	<entry>
		<id>https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/BG_14.16&amp;diff=488128&amp;oldid=prev</id>
		<title>Navakishora Mukunda: Bhagavad-gita Compile Form edit</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/BG_14.16&amp;diff=488128&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2020-07-31T18:06:17Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Bhagavad-gita Compile Form edit&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;New page&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;[[Category:UK/Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є - Chapter 14|U16]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:left&amp;quot;&amp;gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[Ukrainian - Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є|Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є]] - [[UK/Бґ 14| ГЛАВА ЧОТИРНАДЦЯТА: Три ґун̣и матеріальної природи]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:right&amp;quot;&amp;gt;[[File:Go-previous.png|link=UK/BG 14.15| BG 14.15]] &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[UK/BG 14.15|BG 14.15]] - [[UK/BG 14.17|BG 14.17]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; [[File:Go-next.png|link=UK/BG 14.17| BG 14.17]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{RandomImage|Ukrainian}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== TEXT 16 ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;verse inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;карман̣ах̣ сукр̣тасйа̄хух̣&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;са̄ттвікам̇ нірмалам̇ пгалам&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;раджасас ту пгалам̇ дух̣кгам&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;аджн̃а̄нам̇ тамасах̣ пгалам&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Послівний переклад ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;synonyms inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
карман̣ах̣ — роботи; су-кр̣тасйа — доброчесного; а̄хух̣ — кажуть; са̄ттвікам—у ґун̣і благочестя; нірмалам—очищене; пгалам—наслідок; раджасах̣—ґун̣и пристрасті; ту—але; пгалам—наслідок; дух̣кгам—страждання; аджн̃а̄нам—безглуздя; тамасах̣—ґун̣и невігластва; пгалам—наслідок.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Переклад ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;translation inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Наслідки благочестивої діяльності чисті, про неї кажуть, що її здійснюють в ґун̣і благочестя. Діяльність в ґун̣і пристрасті веде до злигоднів, а діяльність в ґун̣і невігластва — до глупоти.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Коментар ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;purport inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Наслідки благочестивої діяльності, виконуваної в ґун̣і благочестя, чисті. Тому мудреці, звільнившись від ілюзії, стають щасливими. Натомість діяльність у ґун̣і пристрасті тягне за собою одні лише страждання. Будь-яку діяльність задля матеріального щастя приречено на поразку. Наприклад, якщо людина хоче володіти хмарочосом, то крізь яку ж силу людських мук необхідно пройти, перш ніж такий хмарочос буде збудований. Той, хто фінансує будівництво, повинен подолати численні перешкоди, аби заробити необхідну величезну суму, а всі ті, що впряглись у це важке ярмо будівельних робіт, змушені працювати не покладаючи рук. Страждання очевидні. Тому Бгаґавад-ґı̄та̄ вчить, що будь-яка діяльність, яка провадиться в ґун̣і пристрасті, безумовно, приносить великі нещастя. Звичайно, при цьому можна зазнати крихту уявного щастя: «Я — хазяїн цього будинку, я маю гроші!», але таке щастя оманливе.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щодо ґун̣и невігластва, то той, хто діє у ньому, позбавлений знання, і, отже, всі його дії в цьому житті ведуть до злиднів, а в майбутньому йому доведеться опуститись до тваринної форми. Життя тварини сповнене страждань, хоча під впливом ілюзорної енерґії, ма̄йі, вона цього не розуміє. Вбивство невинних тварин відбувається в ґун̣і невігластва. Їхні вбивці не знають, що в майбутньому тварини отримають відповідні тіла, придатні до того, щоб убити своїх мучителів. Таким є закон природи. В людському суспільстві вбивця людини повинен бути страченим на шибениці. Це — закон держави. Але під дією ґун̣и невігластва люди не усвідомлюють, що існує всезагальна держава, якою керує Верховний Господь. Кожна жива істота — Господнє дитя, і Він не прощає вбивства навіть мурашки. За все чекає відплата. Тому потурати вбивству тварин задля того, щоб смакувати їхнє м’ясо, є величезним невіглаством. Людині нема потреби забивати тварин, адже Бог дав їй стільки чудових продуктів. Але якщо людина все ж таки дозволяє собі їсти м’ясо, то це означає, що вона діє в ґун̣і невігластва й затьмарює своє майбутнє. З усіх різновидів знищення тварин убивство корів — найбільш ганебний, тому що корови забезпечують нас молоком, чудовим й універсальним продуктом, який приносить людині стільки радості. Вбивати корів на бойнях — це акт найбрутальнішого невігластва. У ведичній літературі (Р̣ґ Веда 9.46.4) слова ґобгіх̣ прı̄н̣іта-матсарам вказують, що той, хто повністю вдовольняється молоком, а проте вбиває корову, — той перебуває у найгрубішому невігластві. У ведичній літературі є молитва:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
намо брахман̣йа-дева̄йа&lt;br /&gt;
ґо-бра̄хман̣а-хіта̄йа ча&lt;br /&gt;
джаґад-дгіта̄йа кр̣шн̣а̄йа&lt;br /&gt;
ґовінда̄йа намо намах̣&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Мій Господи, Ти — благодійник корів та бра̄хман̣. Ти зичиш добра суспільству людей і всьому світові» (Вішн̣у Пура̄н̣а 1.19.65). Особливе значення в цій молитві надається захисту корів та бра̄хман̣. Бра̄хман̣и символізують собою духовну освіту, а корови — символ найбільш цінної їжі; цим двом видам живих істот, бра̄хман̣ам і коровам, слід виявляти все можливе заступництво — що і визначає справжній поступ цивілізації. В сучасному суспільстві люди занедбали духовне знання, натомість усіляко заохочується вбивство корів. Звідси можна зрозуміти, що людське суспільство простує в хибному напрямкові і тим самим стверджує свій майбутній вирок. Цивілізація, яка змушує своїх громадян стати тваринами в наступному житті, звичайно, не є гуманною. Модуси пристрасті й невігластва ведуть сучасну цивілізацію неправильним шляхом. Це дуже небезпечна епоха, і всі нації повинні подбати про те, щоб поширити найдоступніший спосіб удосконалення — свідомість Кр̣шн̣и, — щоб врятувати людство від страшної небезпеки.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:right&amp;quot;&amp;gt;[[File:Go-previous.png|link=UK/BG 14.15| BG 14.15]] &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[UK/BG 14.15|BG 14.15]] - [[UK/BG 14.17|BG 14.17]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; [[File:Go-next.png|link=UK/BG 14.17| BG 14.17]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
__NOTOC__&lt;br /&gt;
__NOEDITSECTION__&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Navakishora Mukunda</name></author>
	</entry>
</feed>