<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="en">
	<id>https://vanipedia.org/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=UK%2FBG_13.6-7</id>
	<title>UK/BG 13.6-7 - Revision history</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://vanipedia.org/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=UK%2FBG_13.6-7"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/BG_13.6-7&amp;action=history"/>
	<updated>2026-11-16T12:55:27Z</updated>
	<subtitle>Revision history for this page on the wiki</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.45.3</generator>
	<entry>
		<id>https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/BG_13.6-7&amp;diff=488087&amp;oldid=prev</id>
		<title>Navakishora Mukunda: Bhagavad-gita Compile Form edit</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/BG_13.6-7&amp;diff=488087&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2020-07-31T17:44:17Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Bhagavad-gita Compile Form edit&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;New page&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;[[Category:UK/Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є - Chapter 13|U07]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:left&amp;quot;&amp;gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[Ukrainian - Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є|Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є]] - [[UK/Бґ 13| ГЛАВА ТРИНАДЦЯТА: Природа, той, хто насолоджується, і свідомість]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:right&amp;quot;&amp;gt;[[File:Go-previous.png|link=UK/BG 13.5| BG 13.5]] &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[UK/BG 13.5|BG 13.5]] - [[UK/BG 13.8-12|BG 13.8-12]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; [[File:Go-next.png|link=UK/BG 13.8-12| BG 13.8-12]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{RandomImage|Ukrainian}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== TEXTS 6-7 ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;verse inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;маха̄-бгӯта̄нй ахан̇ка̄ро&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;буддгір авйактам ева ча&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;індрійа̄н̣і даш́аікам̇ ча&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;пан̃ча чендрійа-ґочара̄х̣&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;іччга̄ двешах̣ сукгам̇ дух̣кгам̇&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;сан̇ґга̄таш́ четана̄ дгр̣тіх̣&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;етат кшетрам̇ сама̄сена&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;са-віка̄рам уда̄хр̣там&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Послівний переклад ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;synonyms inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
маха̄-бгӯта̄ні—великі елементи; ахан̇ка̄рах̣—оманне его; буддгіх̣—інтелект; авйактам—непроявлене; ева—неодмінно; ча—також; індрійа̄н̣ı̄—чуття; даш́а-екам—одинадцять; ча—також; пан̃ча—п’ять; ча—також; індрійа-ґо-чара̄х̣—об’єктів чуття; іччга̄—бажання; двешах̣—ненависть; сукгам—щастя; дух̣кгам—нещастя; сан̇ґга̄тах̣—сукупність; четана̄—ознаки життя; дгр̣тіх̣—переконання; етат—усе це; кшетрам—поле діяльності; сама̄сена—у підсумку; са-віка̄рам—із взаємодіями; уда̄хр̣там—наочно показано.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Переклад ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;translation inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
П’ять великих елементів, оманне его, інтелект, непроявлене, десять чуттів і розум, п’ять об’єктів чуттів, бажання, ненависть, щастя, горе, сукупність усього, ознаки життя, переконання — всі вони, як вважають, складають разом поле діяльності та його взаємодії.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Коментар ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;purport inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
На підставі достовірних тверджень великих мудреців, ведичних гімнів й афоризмів Веданта-сӯтри можна зробити висновок, що складовими частинами цього світу є насамперед: земля, вода, вогонь, повітря й ефір. Це п’ять головних елементів (маха̄-бгӯта). Потім ідуть оманне его, інтелект й непроявлений стан трьох ґун̣ природи. Для накопичення знання служать п’ять органів чуття: очі, вуха, ніс, язик, орган дотику. Ще ми маєм п’ять органів дії: орган мовлення, ноги, руки, анус та ґеніталії. Над чуттями стоїть розум, котрий перебуває всередині і якого можна назвати внутрішнім органом чуття. Таким чином, враховуючи розум, загалом є одинадцять органів чуття. Крім того, існують об’єкти чуттєвого сприйняття: нюхові, смакові, зорові, дотикові й звукові. Сукупність цих двадцяти чотирьох елементів і є поле діяльності. Якщо провести аналітичне дослідження кожного з цих двадцяти чотирьох елементів, можна дістати чітке уявлення про поле діяльності. Далі йдуть бажання, ненависть, щастя й страждання, які представляють взаємодії п’яти головних елементів грубого тіла. Ознаки життя, представлені свідомістю й переконаннями, є виявами тонкого тіла — розуму, оманного его та інтелекту. Ці тонкі елементи також входять до складу поля діяльності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П’ять головних елементів є грубим проявленням оманного его, яке, в свою чергу, є проявом первинної стадії оманного его, що термінологічно виражено як «матеріалістична концепція», або та̄маса-буддгі, інтелект у невігластві. Це, в свою чергу, представляє непроявлений стан трьох ґун̣ матеріальної природи. Модуси матеріальної природи в непроявленому стані називають прадга̄ною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Той, хто бажає дізнатись більше про двадцять чотири елементи та їх взаємодію, повинен детальніше вивчати філософію. В Бгаґавад-ґı̄ті ці питання висвітлені лише оглядно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тіло є полем діяльності всіх цих чинників, і в ньому відбуваються зміни шести типів: тіло народжується, росте, існує, відтворюється, старіє й, зрештою, зникає. Таким чином, це поле є тимчасовим явищем. Однак кшетра-джн̃а, той, хто знає поле, його власник, має зовсім іншу природу.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:right&amp;quot;&amp;gt;[[File:Go-previous.png|link=UK/BG 13.5| BG 13.5]] &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[UK/BG 13.5|BG 13.5]] - [[UK/BG 13.8-12|BG 13.8-12]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; [[File:Go-next.png|link=UK/BG 13.8-12| BG 13.8-12]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
__NOTOC__&lt;br /&gt;
__NOEDITSECTION__&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Navakishora Mukunda</name></author>
	</entry>
</feed>