<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="en">
	<id>https://vanipedia.org/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=UK%2F%D0%91%D2%91._2.39</id>
	<title>UK/Бґ. 2.39 - Revision history</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://vanipedia.org/w/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=UK%2F%D0%91%D2%91._2.39"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/%D0%91%D2%91._2.39&amp;action=history"/>
	<updated>2026-11-16T14:18:30Z</updated>
	<subtitle>Revision history for this page on the wiki</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.45.3</generator>
	<entry>
		<id>https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/%D0%91%D2%91._2.39&amp;diff=487660&amp;oldid=prev</id>
		<title>Navakishora Mukunda: Bhagavad-gita Compile Form edit</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://vanipedia.org/w/index.php?title=UK/%D0%91%D2%91._2.39&amp;diff=487660&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2020-07-31T11:16:10Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Bhagavad-gita Compile Form edit&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;New page&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;[[Category:UK/Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є - Chapter 2|U39]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:left&amp;quot;&amp;gt;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[Ukrainian - Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є|Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є]] - [[UK/Бґ 2| ГЛАВА ДРУГА: Огляд Бгаґавад-ґı̄ти]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:right&amp;quot;&amp;gt;[[File:Go-previous.png|link=UK/Бґ. 2.38| BG 2.38]] &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[UK/Бґ. 2.38|BG 2.38]] - [[UK/Бґ. 2.40|BG 2.40]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; [[File:Go-next.png|link=UK/Бґ. 2.40| BG 2.40]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
{{RandomImage|Ukrainian}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== TEXT 39 ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;verse inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;еша̄ те ’бгіхіта̄ са̄н̇кгйе&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;буддгір йоґе тв іма̄м̇ ш́р̣н̣у&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;буддгйа̄ йукто йайа̄ па̄ртга&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
:&amp;#039;&amp;#039;карма-бандгам̇ праха̄сйасі&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Послівний переклад ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;synonyms inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
еша̄—усю цю; те—тобі; абгіхіта̄—що описана; са̄н̇кгйе—в аналітичному вивченні; буддгіх̣—інтелект; йоґе—в роботі, що виконується не заради користі; ту—але; іма̄м—це; ш́р̣н̣у—тільки послухай; буддгйа̄—інтелектом; йуктах̣—погоджений; йайа̄—яким; па̄ртга—син Пр̣тги; карма-бандгам—пута кармічних наслідків; праха̄сйасі—ти можеш звільнитися від.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Переклад ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;translation inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
Досі Я описував тобі аналітичний шлях пізнання, тепер же послухай, як можна досягти цього ж знання, виконуючи безкорисливу діяльність. О сину Пр̣тги, опанувавши таке знання і діючи відповідно, ти зможеш звільнитись від кайданів карми.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Коментар ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div class=&amp;quot;purport inter_diac&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
ПОЯСНЕННЯ: Нірукті, ведичний словник, тлумачить слово са̄н̇кгйа як «те, що докладно описує явища» й водночас слово са̄н̇кгйа стосується філософії, яка розглядає істинну природу душі. Йоґа ж включає в себе владання своїми чуттями. Намір Арджуни не брати участі в битві ґрунтується на прагненні до задоволення своїх почуттів. Забувши про свій першорядний обов’язок, він хотів ухилитись від битви, вважаючи, що, зберігши життя родичів і близьких, він буде щасливішим, ніж завоювавши царство ціною вбивства своїх братів й кузенів, синів Дгр̣тара̄шт̣ри. Так чи інакше, він керувавсь бажанням задовольняти свої почуття. Чи він говорить про сумнівне щастя, здобуте внаслідок перемоги над родичами, чи про щастя бачити їх живими — в кожнім випадку мова йде про його особисті інтереси, в жертву яким він приносить мудрість й обов’язок. Тому Кр̣шн̣а хоче пояснити Арджуні, що, вбивши тіло свого діда, він не вб’є власне його душу, адже всі індивідуальні душі, включно з Самим Господом, вічні: вони існували індивідуально в минулому, існують як індивідуальності тепер і залишаться індивідуальними живими істотами в майбутньому, — всі ми вічно є індивідуальні духовні душі. Ми лише міняємо наші тіла як одяг, однак зберігаємо нашу індивідуальність навіть після того, як вивільнюємось із пут матеріальних оболонок. Отже, Господь Кр̣шн̣а докладно і дуже образно описав Арджуні природу душі й тіла. Таке аналітичне знання, яке всебічно описує душу і тіло, за визначенням словника Нірукті є са̄н̇кгйа. Але ця са̄н̇кгйа не має ніякого зв’язку з філософією са̄н̇кгйі атеїста Капіли. Задовго до самозванця Капіли філософію са̄н̇кгйа виклав, як це описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, істинний Господь Капіла, втілення Господа Кр̣шн̣и, який повідав її Своїй матері Девахӯті. Він точно пояснив, що пуруша, тобто Верховний Господь, є активне начало, і що Він створює матеріальний світ одним Своїм поглядом на пракр̣ті. Тієї ж думки дотримуються Веди й Ґı̄та̄. У Ведах описано, як Господь, кинувши погляд на пракр̣ті, запліднив її безмежно малими індивідуальними душами. Всю діяльність цих індивідуальних душ в матеріальному світі спрямовано на чуттєве задоволення, і люди в цьому світі, зачаровані матеріальною енерґією, вважають, що насолоджуються. Така спрямованість розуму зберігається аж до останнього етапу звільнення, коли жива істота бажає злитись в одне ціле з Господом. Це — остання пастка ма̄йі, ілюзії чуттєвої втіхи, і лише після багатьох життів, що проведені в такому прагненні до почуттєвого задоволення, велика душа віддає себе Ва̄судеві, Господу Кр̣шн̣і, й тим завершує свої пошуки вищої істини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Арджуна вже визнав Кр̣шн̣у за свого духовного вчителя і цілковито вручив себе Йому: ш́ішйас те ’хам̇ ш́а̄дгі ма̄м̇ тва̄м̇ прапаннам. Отже, Кр̣шн̣а незабаром опише йому шлях буддгі-йоґи, або карма- йоґи, тобто, іншими словами, віддане служіння Господеві во ім’я вдоволення Його чуттів. У десятому вірші десятої глави буде з’ясовано, що буддгі-йоґа — це безпосереднє спілкування з Господом, який перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Однак, таке спілкування неможливе без відданого служіння. Стадії буддгі-йоґи, тобто стану відданого або трансцендентного любовного служіння Господу, свідомості Кр̣шн̣и, жива істота досягає лише з безпідставної Господньої ласки. Тому Господь каже, що лише той, хто, відчуваючи трансцендентну любов до Нього, завжди віддано служить Йому, дістає в нагороду чисте розуміння справжньої відданості й любові. Таким чином, відданий легко може досягти Господа в Його вічному й сповненому блаженства царстві.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, буддгі-йоґа, що згадана в цьому вірші, означає віддане служіння Господу, а слово са̄н̇кгйа, як було вказано вище, не має нічого спільного з атеїстичним вченням самозванця Капіли. Було б помилкою вважати, що са̄н̇кгйа-йоґа, про котру згадано тут, хоч якимось чином пов’язана з атеїстичною са̄н̇кгйею. Ця атеїстична філософія не мала популярності за часів битви на Курукшетрі, і взагалі, Господу Кр̣шн̣і нема потреби навіть згадувати про такі безбожні філософські вигадки. Істинну філософію са̄н̇кгйі Господа Капіли викладено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, але навіть й вона сама по собі далека від того, що обговорюється тут. У цих віршах слово са̄н̇кгйа означає «аналітичний опис душі і тіла». Господь Кр̣шн̣а дав аналітичний опис душі, з метою підвести Арджуну саме до усвідомлення буддгі-йоґи, або бгакті-йоґи. Таким чином, са̄н̇кгйа Господа Кр̣шн̣и і са̄н̇кгйа Господа Капіли, яку викладено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, означають одне й те ж — бгакті-йоґу. Тому Господь і каже, що лише нерозумні люди бачать різницю між са̄н̇кгйа-йоґою і бгакті-йоґою (са̄н̇кгйа-йоґау пр̣тгаґ ба̄ла̄х̣ праваданті на пан̣д̣іта̄х̣).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Безумовно, атеїстична са̄н̇кгйа-йоґа ніяк не пов’язана з бгакті- йоґою, і все ж таки знаходяться нерозумні люди, які твердять, що це саме про неї згадано в Бгаґавад-ґı̄ті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, треба розуміти, що буддгі-йоґа — це діяльність у свідомості Кр̣шн̣и, в сповненому блаженства й знання відданому служінні. Той, хто своїми діями намагається догодити лише Господеві, якою б важкою не була робота, той стоїть на засадах буддгі-йоґи і тому завжди перебуває в стані духовного блаженства. Людині, яка заглиблена в таку духовну діяльність, з Господньої ласки, трансцендентне розуміння приходить само по собі, і, таким чином, уникаючи зайвих надмірних зусиль, жива істота сягає стану довершеної свободи. Існує велика різниця між діяльністю в свідомості Кр̣шн̣и й діяльністю на задоволення чуттєвих потреб, тобто заради досягнення сімейного, чи будь-якого іншого матеріального щастя. Отже, буддгі-йоґа — це просто трансцендентна якість діяльності, яку ми виконуємо.&lt;br /&gt;
&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;div style=&amp;quot;float:right&amp;quot;&amp;gt;[[File:Go-previous.png|link=UK/Бґ. 2.38| BG 2.38]] &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;[[UK/Бґ. 2.38|BG 2.38]] - [[UK/Бґ. 2.40|BG 2.40]]&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; [[File:Go-next.png|link=UK/Бґ. 2.40| BG 2.40]]&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
__NOTOC__&lt;br /&gt;
__NOEDITSECTION__&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Navakishora Mukunda</name></author>
	</entry>
</feed>